26 січня 1992 року були встановлені дипломатичні відносини між Україною та Японією. Між країнами тривають неконфліктні, позбавлені політичних проблем і розбіжностей відносини, що динамічно розвиваються. Одним із значимих їхніх моментів була угода 2015 року про сприйняття та взаємний захист інвестиції; за відкритими даними прямі інвестиції Японію в Україну станом на 2020 рік становили $140 млн. І таким є лише один із аспектів співпраці, що триває тридцять років.
«Потенціал розвитку між Японією й Україною не вичерпаний. І він є величезним. Останнім часом Японія починає звертати увагу на високі технологічній можливості України. Ми цінуємо ті самі речі і пишаємося ними: нашою віковою історією, унікальною культурою і багатою природою», — акцентував на подальшому взаємовигідному обміні між Україною й Японією Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі.
У відритій розмові в kmbs, окрім пана посла, взяли участь Очільник офісу Японського агентства міжнародного співробітництва JICA Сугімото Сатоші, заступник директора 4 територіального департаменту МЗС Валерій Корома, adjunct professor kmbs Ольга Хоменко. З відеозверненнями з нагоди свята приєдналися Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні (1997-2000) Курокава Юджі, перекладачка з української на японську Фуджії Ецуко, Голова Асоціації україністів в Японії Окабе Йошіхіко та українська громада «Краяни».
Курокава Юджі згадав у зверненні: «Японське посольство в Україні розпочало роботу в Києві 1993 року, і я став лише другим послом Японії в Україні. На той час Україна була зовсім новою країною для Японії, тож в японському уряді було обмаль знань про вашу країну. І сам я знав про Україну небагато». Нині Курокава Юджі є, зокрема, автором популярної в Японії книжки «Повість української історії: остання європейська велична держава» (видана 2002-го і дійсно популярної — вона має сім перевидань). Ця показова історія стала таким собі лейтмотивом вечора: наші знання один про одного поглиблюються, стають різноманітнішими, незалежними від оцінок/упереджень «третіх сторін».
Японія була однієї з перших держав, що визнала незалежність України 28 грудня 1991 року. Про це слушно нагадав у привітальній промові Валерій Корома. Дипломатичні взаємини були встановлені лише за місяць по тому, в січні 1992-го. За цим процесами — взаємна повага, кропітка партнерська праця, що тривають і скеровані зокрема на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. «Для нас важливо, що Японія вірить в майбутнє України», — наголосив дипломат.
