17 листопада 45 сміливців долучилися до спільноти kmbs. Сміливців, бо потрібно мати неабияку відвагу, щоб під час війни зважитися на здобуття МВА-освіти. Адже це шлях в два роки, який вимагає максимальної залученості в процес та певних фінансових вкладень.
Втім, майже всі нові учасники пояснювали своє рішення вступити до kmbs досить раціонально: переконанням, що саме зараз найкращий для навчання час, адже після нашої перемоги, коли розпочнеться стрімкий розвиток країни, необхідно буде мати надійний фундамент у вигляді знань.
Тож, в укритті, зовсім в дусі нашого часу, стартувало три програми: Presidents’ MBA, Executive MBA та MBAF (Master in Business Analytics and Finance) — для власників компаній та управлінців C-level, які прагнуть набути спроможності створювати та управляти масштабними соціальними системами.
Серед учасників — 7 стипендіатів — управлінців зі сфери державного управління, третього сектору та соціальних підприємців. Адже ми переконані, що спільне навчання підприємців і управлінців різних секторів важливе зараз як ніколи раніше, оскільки дозволяє об’єднати зусилля для відсічі ворогу і повоєнної розбудови країни.
Щороку вік учасників зменшується і в цьому наборі маємо двох 23-річних слухачів програм. Вони ровесники зі школою, адже kmbs була заснована саме двадцять три роки тому.
Традиційно географія міст учасників охоплює всю Україну. Але цього разу презентуючи себе деякі учасники казали: «Я з Донецька (Харкова/Сум…) і це частина моєї ідентичності. І це також ознака часу — агресивний наступ росії спонукав багатьох співвітчизників до переосмислення своєї ідентичності.
«Чи знаєте ви бізнес-школу, учасник якої під час навчання отримав би Нобелівську премію?» — так почав привітання нових учасників МВА-програм декан Києво-Могилянської бізнес-школи Олександр Саврук. Декілька людей з аудиторії знали, про що говорить декан: декілька місяців тому «Центр громадянських свобод», який очолює наша учасниця і стипендіатка Олександра Матвійчук, здобув Нобелівську премію миру.
Торкнувся декан у вітальній промові і теми лідерства. Лідерство — це той вимір, з яким можна й треба працювати на різних рівнях: персональному, інституційному, на рівні країни. Сьогодні Україна вже заявила своє право мати достойний голос у контексті цивілізованого світу завдяки своїй мужності й спроможності до боротьби у критичній ситуації. І нині Україна вже має експортувати лідерство.
«Чи ви вибрали Могилянку чи Могилянка вибрала вас?» — запитав Олександр Саврук наших неофітів. — Насправді Вам може здаватися, що ви її обрали, але це не так. Могилянка обирає тих самих, спроможних до змін в собі, в суспільстві, у світі. Втім, могилянець — це не статус., це процес, я кому потрібно щоразу підтверджувати це звання кожною своєю дією, кожним кроком», — підкреслив декан.
