Під час вивчення авторського курсу Едуарда Мальцева, заступника декана kmbs і керівника Presidents’ МВА, учасники досліджуватимуть різні підходи до розуміння та інтерпретації систем. І, зрештою, набудуть спроможності визначати сфери подальшого персонального розвитку з точки зору системного підходу.
Розпочав введення до курсу Едуард з чи не найскладнішої філософської теми — проблеми реальності. Розглянувши декілька варіантів розв’язання питання про існування об’єктивної реальності, викладач детально зупинився на концепції «трьох світів» Карла Поппера, викладеній в роботі «Об'єктивне знання. Еволюційний підхід» (1972). Поппер запропонував ідею, згідно з якою існує фізична реальність, реальність суб’єктивних станів свідомості та реальність об'єктивного змісту мислення (концепції, теорії, гіпотези).
Розподіл реальності на три рівні різної якості дозволяє виділяти моделі реальності як результат спрощення та абстрагування та продуктивно працювати з такими моделями.
Застосовуючи сократівський метод запитань, Едуард поступово підвів учасників до ідеї про те, що насправді ми не можемо безпосередньо мати справу з реальністю, ми можемо її сприймати лише в моделях. Отже, управлінець працює з моделями. Власне, навчання на програмі МВА покликане розширити модельний інструментарій, щоб потім мати можливість обирати правильну модель під кожне завдання.
Уважне ставлення до використання та оновлення власних моделей реальності є вкрай важливим, як і зацікавленість в нових та наявних моделях реальності інших людей. Адже інтеграція нових елементів в систему — це і є розвиток. Тому необхідно пускати в себе нове, але водночас не втрачати себе. Як це зробити? Бути усвідомленим.
Після побудови такого фундаменту, Едуард перейшов до теми концептуального моделювання. Через базові поняття на зразок парадигми, системи, меж системи, цілісності, синергії учасники вчилися розвивати свою концептуальну швидкість — спроможність рухатись між конкретним та абстрактним; обирати потрібний для розв’язання завдання рівень абстракції; утримуватись на ньому.
Системи є універсальним інструментарієм управлінця, тому важливо розвивати у себе навички системного мислення, а також опановувати такі аспекти системного підходу як моделювання систем, динаміка систем, дизайн систем. Зокрема, варто приділяти увагу емерджентності, тобто властивостям, які виникають у системи, як єдиного цілого і не притаманні її компонентам. Створення емерджентних властивостей компанії або спільноти — вочевидь важлива і творча задача для управлінця.