І якщо навчання на МВА саме по собі справа, визнаємо, нелегка, то навчання на МВА в умовах війни — це точно неабияке випробування. Втім, всі ці 28 учасників успішно дісталися фінішу програми і впоралися з її останнім важливим завданням.
Варто зауважити, що Велика війна не лише ускладнила умови, в яких довелося навчатися цим учасникам, але й стала чинником, який їм довелося врахувати в своїх дипломних проєктах.
Ключові вимоги до дипломних робіт kmbs — актуальність та практичний характер. Тому теми завжди пов’язані з актуальною для учасників проблематикою і повинні мати практичну цінність. Ці вимоги можна виконати лише тоді, коли теми і самі роботи продиктовані прагматикою життя — станом індустрій, етапом розвитку компаній та організацій, загальними умовами нашого життя. Цілий розділ роботи присвячується аналізу контекстних умов, в яких формується і буде реалізовуватись стратегії, над якими працюють учасники.
«Поточні групи навчались в дуже складних умовах, — зауважує Едуард Мальцев, керівник Presidents’ МВА. — Пройшовши разом зі школою карантинні обмеження і велику війну. Це вплинуло на всіх нас, вплинуло і на учасників. Все більше тем стосується розвитку держави, взаємодії бізнесу і держави. Всі роботи звертаються до поточної ситуації і того, як вона впливає на клієнтів, партнерів, співробітників, компанії та організації в цілому. Ситуація впливає і на глибину проробки тем. Учасники в своїй більшості стають більш зосередженими, сфокусованими на пошуку працюючих стратегічних рішень — тут і зараз».
«Є дві групи робіт, — коментує Олена Жильцова, керівниця програми Executive МВА. — Перша, це ті, теми яких цілком і повністю спровоковані Великою війною. Наприклад, бізнес-модель одного з учасників цілком спиралося на морську логістику, яка нині є неможливою. Тому йому довелося повністю трансформувати свою бізнес-модель, окремо пропрацювати наземну і річкову логістику, що тягне за собою переосмислення обсягу партій, клієнтів, сервісів, тобто це комплексна наскрізна трансформація».
Є декілька тем, пов’язаних з масштабуванням бізнесів через вихід на міжнародні ринки. І очевидно, що таке масштабування спровоковане Великою війною. Можливо, бізнеси і прийшли б до цього, але в якомусь повільнішому темпі. Втім, зараз, щоб диверсифікувати і стабілізувати себе, вони роблять це доволі інтенсивно. Маємо також одного дипломника, який повністю перейшов працювати у сферу оборони. Зі зрозумілих обставин, більше розповісти про цей проєкт не можемо.
З іншого боку, є низка робіт, які, ймовірно, були б створені незалежно від фактору Великої війни. Це, зокрема, теми, пов’язані з трансформацією технологічних компаній, майданчиків здорового способу життя і занять спортом, відкриття білінгвального дитячого садочка. Сама ідея цих проєктів була народжена не під впливом війни, та коли ми зараз переходимо до розробки сценаріїв її імплементації, то війна знову ж неухильно присутня і позначається на рішеннях. «У прикладі з дитячим садочком одним з елементів ціннісної пропозиції стає безпека і доводиться говорити про бомбосховище, можливість евакуації дітей, тривалість перебування в цьому сховищі. Тобто, це абсолютно нові параметри, про які півтора роки тому не йшлося. І хоча теми звучать, як не пов’язані з війною, ці нові параметри доводиться враховувати.
Тож, можемо сказати, що відбиток ситуації пов’язаної з війною, тією чи іншою мірою знайшов своє відображення в кожному проєкті», — резюмувала Олена Жильцова.