Імена переможців традиційно стали відомі під час урочистої церемонії в Києві 17 грудня — в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова. Цього року церемонія вперше в історії премії відбулася в укритті Києво-Могилянської Бізнес-Школи.
До переліку фіналістів Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2022 року ввійшли Павло Казарін ("Дикий Захід Східної Європи"), Андрій Павлишин ("Нам і далі загрожує вічність") та Маркіян Прохасько ("Мрія про Антарктиду").
"Есеїстика — мій улюблений жанр, і так було усе моє свідоме життя. З появою цієї книжки я як есеїст вийшов з тіні. Багато років я працював перекладачем. Вийшло понад пів сотні книжок і тисячі статей у моєму перекладі. Але перекладач найчастіше залишається непоміченим. У цій книжці я зібрав есеї, розкидані в різні роки по різних виданнях. Я уклав цю книжку для того, щоб оповісти читачам про те, які люди в минулому жили у Львові. Бодай віртуально, я спробував повернути їх до життя," — зазначив у своїй промові Андрій Павлишин.
Андрій Павлишин — український журналіст, історик та перекладач. У минулому — програмний і головний редактор видавництв "ЕСПОЛ", "Фенікс", "Просвіта", редактор культурологічного часопису "Ї", головний редактор "Львівської газети" та ресурсу "Західна аналітична група". Співзасновник Форуму видавців у Львові. Дослідник відносин між Польщею та Україною, творчості Бруно Шульца та перекладів інтелектуальної літератури з польської на українську мову. Автор книжок "Бруно Шульц" (2020) і "Нам і далі загрожує вічність" (2021) та низки перекладів творів польських авторів, серед яких Бруно Шульц, Станіслав Лем, Чеслав Мілош, Януш Корчак та інші. Лауреат премії імені Пантелеймона Куліша (2013) та перекладацької премії Польського ПЕН (2015).
"Книжка Андрія Павлишина присвячена знаковим постаттям Львова першої половини ХХ століття. Це стало місією його життя: "Я бачу своє завдання, свою життєву місію в тому, щоб постійно повертати до життя, воскрешати, принаймні в духовному сенсі, тих, кого забрала у нас ця клята війна. Тих, хто загинув або змушений був емігрувати і вже ніколи не повернувся до рідного міста". Ці слова, на жаль, звучать дуже актуально, хоч мова про Другу світову, а не про війну, яка сьогодні є нашим досвідом," — зазначила дослідниця, перекладачка та членкиня Капітули премії Оля Гнатюк.
Декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук нагородив лауреата статуеткою Бронзового Ангела, виготовленою скульпторкою Світланою Карунською, а також грошовою премію та дипломом.
«Такі настояні рефлексії нам дуже необхідні зараз і Україні, коли ми вчимося жити в нових умовах, по-новому конструюючи себе», — відзначив Олександр Саврук.
Цього року в межах Премії імені Юрія Шевельова також було вручено дві спеціальні відзнаки. Спеціальну відзнаку Капітули "за майстерну колумністику та аналіз воєнного сьогодення" отримав журналіст Павло Казарін за книжку "Дикий Захід Східної Європи".
"Після 24 лютого я повертався думками до цієї книжки і думав про те, чи вона не застаріє, чи час і нові обставини її не вʼбють. Але виявилося, що процеси, які почалися на наших очах у 2014 році, у 2022-му лише прискорилися. Ми сьогодні спостерігаємо за тим, як наша країна перетворюється на ціннісний орієнтир, причому не лише для своїх громадян, але й для всього світу", — наголосив Павло Казарін.
"Ця книжка дає чимало поживи для розумного читача, але головна принада Казаріна-автора не може не імпонувати: він ніколи не боїться братися за глобальні теми, мислить сміливо і широко та часто повертається в різних формах до вже сказаного. В певному сенсі Павло — педагог, але ніколи не ментор і не дидакт. Можливо, саме тому майже завжди погоджуєшся з його рефлексіями, що він просто мислить правильно", — відгукнувся про "Дикий Захід Східної Європи" лауреат Премії імені Юрія Шевельова 2021 року, член Капітули премії Андрій Бондар.
Також під час церемонії втретє було вручено Спеціальну відзнаку Радіо Культура. Ім’я її володаря оголосила продюсерка Радіо Культура, журналістка, перекладачка та письменниця Ірина Славінська. Відзнаку отримав письменник і журналіст Маркіян Прохасько. Його книжка "Мрія про Антарктиду" наступного року прозвучить в аудіоформаті в ефірі Радіо.
"У цій книжці мені хотілося досягти того, про що мені давно вже йшлося в літературі — говорити про Україну, її вагу, роль і значення у світі, її інакшість і унікальність у багатьох сферах так, щоби не називати цих слів напряму. Розповідати так, щоби читач свідомо або несвідомо розумів, що Україна є, вона унікальна, незамінна. Без неї пазл із континентами нашої планети був би неповним", — зазначив Маркіян Прохасько.
"Ідеально, часто на рівні приватного щоденника, суб'єктивна, досить об'ємна і багата на деталі розповідь робить читача скоріше свідком, ніж пасивним "споживачем" описаних подій. Історична або політична інформація, що її переповідає Маркіян Прохасько, додає енциклопедичної ваги в той час, коли все, що сам автор відчуває і думає під час подорожей, просякнуто мотиваційною романтикою і заряджає читача енергією", — таку оцінку книжці Маркіяна Прохаська дав письменник, член Капітули премії Андрій Курков.
Нагадаємо, що 2022 року до довгого списку номінантів на здобуття Премії потрапило 12 книжок.
Їх оцінювала Капітула, до складу якої ввійшли: письменник Андрій Курков; письменник, есеїст, перекладач, лауреат Премії 2021 року Андрій Бондар; українознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії Оля Гнатюк; літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАНУ (Інститут літератури) Тамара Гундорова; мистецтвознавиця, лауреатка Премії 2019 року Діана Клочко; філософ, есеїст, лауреат Премії 2020 року Тарас Лютий; літературознавець, керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету Олег Коцюба; декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук; літературознавиця Елеонора Соловей; журналістка, виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен; головний редактор видавництва "Дух і Літера" Леонід Фінберг.
Премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів, опубліковані в паперовому вигляді протягом календарного року.
Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько ("Одної і тої самої"), Андрій Портнов ("Історії для домашнього вжитку"), Костянтин Москалець ("Сполохи"), Олександр Бойченко ("Більше/менше"), Вахтанґ Кебуладзе ("Чарунки долі"), Андрій Любка ("Саудаде"), Володимир Єрмоленко ("Плинні ідеології"), Діана Клочко ("65 українських шедеврів. Визнані й неявні"), Тарас Лютий ("Культура принад і спротиву") та Андрій Бондар ("Ласощі для Медора").
Спеціальну відзнаку Капітули в попередні роки отримували Володимир Панченко (посмертно), Оксана Забужко ("Планета Полин"), Микола Рябчук ("Лексикон націоналіста та інші есеї") та Станіслав Асєєв ("Світлий Шлях": історія одного концтабору"). Володарями Спеціальної відзнаки UA: Радіо Культура ставали Василь Махно ("Уздовж океану на ровері") та Віра Агеєва ("За лаштунками імперії").
Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.