Десятки років ми спостерігали за глобалізацією, потім пандемія нагадала нам про локальність, а війна, висока інфляція та кліматичні зміни створили величезні виклики. З ними нам доведеться працювати у найближчому майбутньому, знижувати ризики й управляти ними. Отже, важливо розуміти — що відбувається, чому, і що з цим робити.
Обговорити ці питання в стінах kmbs зібралися випускники, учасники та викладачі програми Master in Business Analytics and Finance за модерації керівника MBAF Євгена Пенцака.
Насамперед учасники заходу спробували сформулювати, що не так зі світовою економікою? Серед відповідей прозвучали думки про неефективний розподіл людських ресурсів у глобальній економіці та надмірну поляризацію розподілу світового багатства, що може призвести до глобальної соціальної революції.
Частина цих проблем, зазначив Станіслав Под'ячев (godefx.com, викладач kmbs, випускник MBAF-4) може бути вирішена за рахунок фінансових іновацій, зокрема, краудфандинґу, social impact bonds та їх різновиду trills.
Втім, якщо фінансова система має стільки проблем, можливо варто говорити про дефінансіалізацію суспільного життя? — поставив питання радикально Станіслав. Тож, разом з Євгеном Пенцаком спробували поміркувати, що могло би бути новою валютою майбутнього.
Розгорнувши дискусію в рамках парадигми фінансово-економічний дуалізму (гіпотеза про те, економічна система визначає напрямок руху, а фінансова — спосіб та швидкість) учасники зійшлися на тому, що фінансовий ланшафт має пристосовуватися до цілей і напрямів руху суспільства.
У сфері корпоративного навчання лише 2% тренінгів присвячені фінансовій грамотності, поділилася світовою статистикою Олена Жильцова, керівниця Executive MBA. На її думку, фінансова система має бути більш відкритою, щоб кожен розумів, що є гравцем фінансового ланшафту.
Також учасники торкнулися питання інвестування. Один із сучасних трендів — інвестування без посередників. Інвестори дедалі частіше почали ставити запитання: а чи не можна у інвестиційній і фінансовій діяльності обійтися взагалі без гарантій фінансових посередників, переклавши зобов’язання сторін фінансових контрактів на технології. І таке рішення знайшли у вигляді блокчейн (blockchain) технології і смарт-контрактів, тобто автоматизованих алгоритмічних угод, для виконання яких не треба було залучати фінансових посередників.
Але куди тепер інвестувати, щоб зберегти плоди своєї праці? Нерухомість, ринок акцій, криптоактиви, агробізнес, енергетика, валюта? Все це може бути. Втім, підкреслив Микола Хоменко (керівник фінансового відділу Cargill в Україні, випускник MBAF-11), класичний підхід з диверсифікацією ризиків, схоже, поки що цілком себе виправдовує. І ще, завжди актуально інвестувати в себе.